вторник, 2 июня 2015 г.

 Могутній Луцький замок

ХІІІ-ХІV ст. Фортифікаційна споруда, в якій виділяються три вежі: В'їзна, або Вежа Любарта, що володів Луцьком (1340-80), Стирова, або Вежа Свидригайла та Владича. У Владичій вежі в 1987 відкрито музей дзвонів. Будівництво розпочато при Любарті, а завершено за Свидригайла (1430-52). Відреставровано 1977.
У Замку Любарта розміщувався кафедральний собор Іоанна Богослова, що мав велике релігійне значення — церква стала усипальницею князя Любарта та інших волинських князів. Подих часу залишив нам лише підземну частину церкви.




Архітектура Луцька

Монастир єзуїтів

У районі Старого міста збереглося багато стародавніх храмів, що входили до оборонної системи Окольного замку. Особливою парадною красою серед них вирізняється Петропавлівський костьол, який розташований поруч із замком Любарта й входить до комплексу монастиря єзуїтів.
Архітектура костьолу прекрасна, однак багатьох туристів монастир єзуїтів приваблює своїми таємничими підземеллями. Єзуїти зуміли побудувати під землею багатоповерховий комплекс із підземним костьолом, в'язницею, численними склепами й колодязем. Зараз підземелля частково відреставровані, у них проводять екскурсії. У середині XX століття в підземеллях були знайдені старовинні гробниці із червоної міді, однак влада не придумала нічого кращого, як пустити їх на металобрухт. 



Луцький Будинок з химерами


У Луцьку можна побачити не тільки прекрасніпам'ятки минулого, а й архітектурні шедеври сучасності.

Луцький будинок із химерами — садиба скульптора Миколи Микитовича Голованя. Проект цього мініатюрного замку розробив архітектор Ростислав Метельницький, а вже прикрасити будинок господар узявся сам. Поступово будинок скульптора став головним шедевром його творчості. Уже понад 25 років триваэ робота над втіленням архітектурної фантазії майстра. Однак немає меж досконалості, і невгамовна муза нашіптує творцеві всі нові й нові ідеї.



Символіка Луцька


Символіка міста Луцька затверджена рішенням сесії Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року.

Міська символіка є власністю міської ради, її використання можливе лише з дозволу власника. Печатка міста Луцька призначається для неофіційного використання (скріплення грамоти «Почесний громадянин міста», Почесної грамоти, вітальних листів, подяк тощо).

Герб міста

В щиті з заокругленою нижньою частиною (т.зв. іспанський) у золотому полі  срібна гербова постать Святого Миколая у повному єпископському вбранні, босоніж. Золотом виділені основні єпископські відзнаки – німб, патериця, єпітрахіль та Євангеліє. В правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, що символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. У лівій руці він тримає розгорнуту книгу, що символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією. 




Символіка кольору:
Червона барва – мужність, відвага і звитяга, кров пролита за віру. 
Золото – шляхетність, справедливість, милосердя, лагідність, духовність. 
Срібло – багатство, невинність, краса, щирість. 
Золото з червоним – воля, стабільність, незалежність. 
Срібло з червоним – відвага.
Прапор міста
Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1, розділене на чотири рівні частини.
Верхня від древка та нижня від краю – червоні. Дві інші частини –жовті.
На верхній від древка (червоній) частині – срібний (білий) волинський хрест.
Хоругва поєднала в собі колір символіки герба міста Луцька та Волині.

Історична довідка


Луцьк – одне із найдревніших міст України, обласний центр Волинської області. Першу згадку про Луцьк знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого.  Проте археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 року. 
Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє –Лучеськ) пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Слід зазначити, що виникнення граду відбувалося на острові утвореному  Стиром та його рукавами, що зумовлено передусім оборонними міркуваннями. На сучасних картах – це територія Державного історико-культурного заповідника "Старий Луцьк". 
Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто – одне з найбільших на західній Україні (близько 215 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста.